За останнє десятиліття цілісність інформації стала наріжним каменем здорової демократії та запорукою довіри громадськості до суспільних інститутів, підзвітного державного управління та змістовної участі громадян у суспільно-політичному життя. На тлі того, що цифровий інформаційний простір стає дедалі більш забрудненим дезінформацією та фейковим контентом, що спричиняється, зокрема, стрімким розвитком генеративного штучного інтелекту, суспільство стикається з дедалі більшими труднощами у відокремленні фактів від фейків. Ця тенденція загрожує якості демократичного дискурсу та цілісності виборчого процесу, особливо в країнах з нестабільною політичною ситуацією і слабкими суспільними інститутами.

У цій публікації досліджуються ризики та можливості, пов’язані з інформаційним забрудненням у країнах, що розвиваються, на основі детального аналізу виборів, що відбулися у 2024 році в Бангладеш, Гані, Індонезії, Мексиці, Монголії, Пакистані та Південній Африці. У ній висвітлюються специфічні механізми інформаційного забруднення в різних контекстах державного управління, досліджуються вжиті заходи протидії дезінформації та надаються рекомендації щодо того, як фахівці у сфері розвитку можуть сприяти етичному використанню штучного інтелекту та захищати цілісність інформації в інтернеті.